Оцінка ефективності віброакустичного захисту і звукоізоляції приміщень
Об’єднання цих напрямків використання приладу визначається спільністю джерел виникнення каналів витоку інформації (мовний сигнал в акустичному діапазоні), подібністю способів контролю та практичної ідентичності використання можливостей ST 031 «Піранья».
По-перше, і в тому, і в іншому випадку при підготовці приміщення необхідно виключити прилади і засоби, що створюють додатковий акустичний фон.
По-друге, в обох випадках слід використовувати тестові, а краще калібровані джерела звукового сигналу.
По-третє, в суміжних, по відношенню до приміщення, що перевіряється, має бути забезпечений мінімально можливий рівень акустичного фона.
По-четверте, використовують практично однакові методи аналізу сигналів («на слух», по осцилограмам та спектрограмам).
Оцінка ефективності віброакустичного захисту приміщення зазвичай проводиться в два етапи. На першому етапі захист, якщо він є, повинен бути вимкнений та проведена перевірка власне віброакустичних властивостей поверхонь, що огороджують об’єкт. Для цього необхідно віброакустичний датчик кріплять в різних місцях поверхонь, що перевіряються (стін, дверей, вікон, по можливості підлоги та стелі) з зовнішньої по відношенню до контролює мого приміщення сторони.
Ввімкнути джерело тестового звукового сигналу. Воно може розміщуватись або в звичайному місті проведення конфіденційних переговорів, або на певній відстані від досліджуваної поверхні (наприклад, як зображено на мал.12 ).
EMBED Visio.Drawing.11
Мал. 12.
Рівень звуку зазвичай встановлюють відповідним гучній мові (74 дБ). Для каліброваних джерел звуку відстань «L» вибирають в межах 1,02,0м. Спочатку на якісному рівні (шляхом прямого прослуховування) оцінюються віброакустичні властивості досліджуємих поверхонь, а потім, переходом в режим «SA», кількісно оцінюються амплітуди частотних складових тестового сигналу.
На другому етапі, якщо це передбачено, оцінюється ефективність системи віброакустичного захисту. Для цього на кожній поверхні як якісно «на слух», так і кількісно по спектрограмі визначаються відношення рівнів тестового та маскую чого сигналів, а також визначаються «не прикриті» складові спектру. Це служить об’єктивною основою корекції амплітудно-частотної характеристики джерел маскую чого сигналу.
Згідно загальноприйнятих правил розбірність мовних сигналів гарантовано не відновлюється, якщо маскуючий шум (завада) в 4-5 разів (16 дБ) перевищує їх рівень. Повне виключення наявності мови досягається при 8-ми кратному перевищені рівня сигналу завадами, що створюються системою активного захисту.
Оцінку ізоляції приміщення також вигідно проводити в два етапи.
На першому етапі, використовуючи тестові джерела з рівнем звуку, що відповідає гучній розмові, встановити відповідність між цим рівнем та показами приладу ST – 031 в режимах осцилографа та аналізатора спектра. Для цього (див. малюнок 13) розмітити акустичний випромінювач джерела звуку та мікрофон приладу ST 031 на певній фіксованій відстані. Зазвичай її вибирають в межах 1,02,0м.
EMBED Visio.Drawing.11
Мал.13.
На другому етапі оцінюються звукоізоляційні властивості поверхонь, що огороджують приміщення (стін, дверей, вікон, а якщо можливо, то підлоги та стелі), ефективність системи активного захисту (зашумлення), а також можливість витоку мовної акустичної інформації через елементи вентиляції, різного роду ніші іт.п.
Для оцінки звукоізолюючих можливостей стін, дверей (підлоги, стелі) тестове джерело звуку може бути розміщене або в звичайному місці введення конфіденційних переговорів, або на відстані від досліджуємих поверхонь. Наприклад, в варіанті, що зображений на малюнку 14.
EMBED Visio.Drawing.11
Мал.14.
Розміщуючи мікрофон в різних місцях суміжних (нижче і вище розміщених) приміщень якісно «на слух» та кількісно по спектрограмі визначити дальність перехвату мовної інформації з одного приміщення та оцінити зниження рівня звукового сигналу за рахунок властивостей о...
